Режим зберігання зерна є дуже важливим, так як від цього залежить стан зерна, а саме його вологість, температурний показник, доступ повітря.
На що необхідно звертати увагу зберігаючи зерно.
Зерно необхідно поділяти на сухе, середнє, вологе та сире.
– Сухе зерно – сприятливе для зберігання на великий проміжок часу;
– Зерно середньої вологості – потребує більш ретельного спостереження та особливих умов його зберігання;
– Зерно з підвищеною вологою – необхідно зберігати при низькій температурі;
– Відсирівше зерно – перед збереженням необхідно гарно просушити.
Найкраще та найдовше буде зберігатися зерно в сухому вигляді. Необхідно подбати про ізолювання його від зовнішніх впливів, регулярно спостерігати за ним, вимірювати вологість. Таким способом зерно буде збережене протягом не одного року, а також з мінімальними втратами.
При збереженні зерна дуже часто виникають його втрати, які виникають тоді коли зерно заражене шкідниками, була виконана неправильна його обробка, при неправильному транспортуванні.
Втрати поділяють на такі групові категорії: у вазі та у якості. А також, бувають біологічного та механічного походження.
Біологічні виникають:
– Коли проростає зерно;
– Вплив шкідників, гризунів;
– Зігрівання.
Причини механічних втрат:
– При неправильному транспортуванні дуже часто виникає подрібнення зерна, розколювання;
– Розпилювання внаслідок стирання зерна, при його частому переміщуванні;
– При перевезенні зерно може просипатися.
Якість зерна втрачається в зв’язку з:
– Диханням зерна, а саме – воно виділяє теплоту і внаслідок цього підвищується температура, змінюється хімічний склад;
– Якщо зерно проростає, то змінюються його властивості;
– Якщо в зернові присутні шкідники – то знижуються його технологічні властивості або ж воно може стати непридатним для подальшої переробки.
Що ж потрібно робити, щоб забезпечити збереження зерна?
1) Використання транспорту, який би повністю виключав просипання;
2) Створення умов, які б знижували інтенсивність дихання зерна;
3) Заміна та реалізація запасів зерна, яке зберігається;
4) Не порушувати режим збереження, які б вплинули на якість зерна;
5) Модернізація технічної бази зберігання та ін.